Зелений туризм – дорога до села

 

Постановка проблеми. В умовах загальноекономічної кризи соціально-економічні проблеми села надзвичайно загострилися. Сільське населення в умовах функціонування ринку недостатньо орієнтується в ринковій економіці та бізнесі, не знайоме з методами менеджменту та маркетингу, правовими питаннями аграрного виробництва. Тому наше завдання полягає в тому, щоб сприяти розвитку українського села через розвиток зеленого туризму.

Аналіз останніх досліджень і публікацій про розвиток сільського зеленого

туризму в Україні та його роль в зайнятості сільського населення відображено в наукових працях Т.Кальної-Дубінюк, В.Гловацької, Т.Мазур, Г.Михайліченко, Н.Осипчук, Н.Цвид та інших вчених.

Мета дослідження. Обґрунтувати напрями соціально-економічного розвитку села, щоб воно стало привабливим і для життя, і для роботи, забезпечити поступальний і стабільний розвиток сільської місцевості, суттєво підвищити рівень життя сільського населення, розвивати програму розвитку сільського зеленого туризму – одну з важливих програм, пов’язаних з розвитком соціальної сфери села.

            Об’єктом дослідження  сільський зелений туризм  у Волинській області.

Виклад основного матеріалу. У сфері туризму України з’явився новий термін “сільський зелений туризм ”, розвиток якого прогресує з кожним роком. Останнім часом мальовниче українське село стає привабливим місцем для туристів, які бажають відпочивати на лоні природи в етнографічних садибах, де можна поласувати національними стравами, познайомитися з традиціями та звичаями, з пам’ятками природи та архітектури тощо.

Сільський туризм відкриває можливості як для поліпшення наповнюваності

бюджетів місцевих органів самоврядування, так і для зближення міських і сільських жителів. Він розширює сферу зайнятості сільського населення, позитивно впливає на економіку та екологію районів України, сприяє відродженню, збереженню та розвитку місцевих народних звичаїв, промислів, пам’яток історико-культурної спадщини. Кожне українське село можна перетворити на справжній туристичний рай, що сміливо конкуруватиме із західноукраїнськими туристичними та європейськими центрами .

Селянське господарство особливо вразливе в період міжсезоння. Саме тому

розвиток сільського зеленого туризму може стати для селянського господарства додатковим джерелом фінансових надходжень. Роль інформаційно-консультаційного забезпечення послуг сільського зеленого туризму важлива ще й тим, що дозволить потенційному споживачу отримати найнеобхіднішу інформацію, реалізувати найбільш ефективну стратегію щодо досягнення стабільного функціонування, розвитку та відтворення господарства. Нині саме це забезпечить пряму зайнятість сільського населення і приведе до появи десятків тисяч господарств, що ефективно працювали б в цьому секторі економіки. Адже значення сільського зеленого туризму для економічного, соціального та духовного розвитку українського суспільства досить перспективне та важливе. Крім того, сільський зелений туризм є важливим екологічним та етичним фактором, оскільки сприяє як фізичному, так і моральному оздоровленню населення. Розширює можливості зайнятості сільського господаря не тільки у виробничій сфері, але й сфері обслуговування.

Особливо сприятливі умови для розвитку сільського туризму у Горохівському районі на територіях національних і ландшафтних парків, де існує можливість поєднати відпочинок з пізнанням природного та історико-культурного потенціалу, спонукає до поліпшення благоустрою селищ, тобто сільських садиб, вулиць, а також він стимулює розвиток соціальної інфраструктури. На першому етапі обслуговування відпочиваючих відбувається за допомогою існуючого житлового фонду з використанням місцевих рекреаційних ресурсів. Але з часом за рахунок коштів, які надходять від цієї діяльності ті, хто нею займаються, починають робити вклади у поліпшення комунального облаштування житла, вулиць. Об’єднаними зусиллями вони поліпшують сферу обслуговування. А це одночасно й вагомий внесок у розвиток села.

З урахуванням реалій сучасної складної економічної ситуації у Волинській області, розвиток сільського зеленого туризму не потребує значних капіталовкладень, оскільки передбачає використання вже існуючої інфраструктури сільських населених пунктів, наявних помешкань сільських господарів. Особливо цікавим може бути відпочинок у селі тоді, коли до нього долучаються цікаві екскурсійні маршрути. А перебування у сім’ях сільських трударів дає змогу особисто долучитись до народних свят, ознайомитись з етнографічними особливостями окремих регіонів.

Зародження зеленого туризму на Волині відбулося завдяки обласному громадському об'єднанню "Волинські перспективи" у Ківерцівському районі, метою якого було "Зменшення жіночого безробіття в сільській місцевості Волинської області (цей проект діє у рамках проекту "Європейська комісія" і був розрахований лише на один рік, але продовжений до кінця 2010 року) .

Сьогодні у  районі починає розвиватися сільський зелений туризм, який приваблює тих, хто хоче відчути вранішню росу та зустріти вечірню зорю, поніжитись на сонечку та відпочити серед тихих рік, порибалити та вийти на грибне полювання. Назбирати ягід та смачно поласувати овочами і фруктами з городу та саду.

На березі річки Стир, що розстелилась блакитним полотном, у древньому містечку Перемилі, яке має цікаву більш, як 910-літню історію, розташувалась садиба господарів Олександра та Руслани Ривачуків - «Гніздечко над Стиром». На території Перемиля є городище «Замчище» періоду Київської Русі, Покровська церква - пам'ятка дерев'яної сакральної архітектури XIX століття. Від Перемиля до міста Берестечка 5 км , 7 км - до Національного історико-меморіального заповідника «Поле Берестецької битви».( «Козацьких могил»).

Можливості відпочинку: полювання, рибалка, купання, збирання грибів, ягід, лікарських рослин; мандрівка кіньми або човнами.

У селі Цегів Світлана Процюк гостинно запрошує до садиби «Затишок». Де можна отримати насолоду, перебуваючи в українській мазаній хатині, де зібрана колекція сільських вишитих рушників ХІХ та XX століття. Також руками Світлани Андріївни облаштовано етнографічний музей. До послуг відпочиваючих - естетично оформлена кімната, сучасна кухня та інші зручності.

Місцями таборування прихильників наметового туризму є стадіони в селах Лобачівка і Холонів та кар'єр в с. Гектари.

Кожне село має свої традиції та свята. Великий запас пісень на фольклорній основі є в селах Смолява, Жабче, Шклинь, Пустомити, Стрільче, Перемиль, Холонів, Брани, Борисковичі. Там діють аматорські фольклорні колективи, якими по праву пишається наш район.

Перебуваючи у селі Перемилі туристи зможуть взяти участь в обряді «Перемильське весілля», в с. Жабче - «Ярмарок», «Ой зів'ю вінки тай на всі святки», у Стрільчі - «Українські вечорниці», у Шклині - «Колодка», у Смоляві - «Івана Купала». Щороку 7 липня у Холоневі проходить районне свято «Ой, на Івана, ой, на Купала», де кращі фольклорні колективи району популяризують купальські традиції, обряди та забави.  

Отже, «зелений» туризм є однією з провідних ланок економічного, соціального та культурного розвитку села на Горохівщині та в цілому по Волині. Він має найбільші перспективи і найбільші проблеми розвитку. Для цього необхідно створити дійовий податковий механізм, який би сприяв залученню до цього процесу людей вмілих та бажаючих. Такий принцип дасть можливість виявити мільйони людей, які уміють господарювати на своїх садибах, створювати затишок та належний рівень послуг.

Важливим результатом розвитку сільського зеленого туризму є розширення можливостей реалізації продукції особистого підсобного господарства, причому реалізації її на місці, і не як сільськогосподарської сировини, а як готових продуктів харчування після відповідної обробки і приготування. Досвід показує, що ті сім`ї, які приймають відпочиваючих, вдосконалюють і структуру посівів на присадибних ділянках з урахуванням потреб гостей, розширюють асортимент овочевих культур, фруктових дерев, ягідників тощо; розвивають і урізноманітнюють присадибне тваринництво, заводять тепличне господарство.
          Список використаних джерел:

1. Гловацька В.В. Сільський зелений туризм: сутність, функції, основні

організації: [Про розвиток зеленого туризму (СЗТ) в Україні] // Економіка АПК.

– 2006. – №10. – С. 148-155.

2. Осипчук Н. Зелений туризм: [Дослідження зеленого туризму з позиції

Міністерства культури та туризму, послуги які надаються відпочиваючим,

кількість працюючих підприємств у сфері зеленого туризму] //Соціальна

політика. 2005. – 6 червня. - №23. - С. 4.

3. Стратегія економічного і соціального розвитку Волинської області на 2004-2015 роки: Розділ X. Модернізація туристичного та рекреаційного потенціалу // https://voladm.gov.ua/index.html7ukr/obl/ strategy /і ndex. htm.