ТЕМА 6
ТЕМА 6. Режими роботи ЕОМ
Мета заняття — вивчення теоретичних основ режимів роботи ЕОМ, особливості роботи з організації обробки інформації на базі моделей «клієнт-сервер», «файл-сервер»; закріпити теоретичні знання та набути практичних умінь і навичок встановлення індивідуальної інформаційної бази та її параметрів – робочої дати, бухгалтерських підсумків, встановлення констант.
Методичні вказівки до теми
Дуже важливо ясно уявляти, хто або що розглядається як «клієнт». Можна говорити про клієнтський комп'ютер, з якого відбувається звернення до інших комп'ютерів. Можна говорити про клієнтське та серверне програмне забезпечення. Нарешті, можна говорити про людей, які бажають за допомогою відповідного програмного та апаратного забезпечення отримати доступ до тієї чи іншої інформації.
Загальноприйнятим є положення, що клієнти та сервери – це перш за все програмні модулі. Найчастіше вони знаходяться на різних комп'ютерах, але бувають ситуації, коли обидві програми – і клієнтська, і серверна, фізично розміщуються на одній машині; в такій ситуації сервер часто називається локальним.
Обов'язки та взаємодія
Модель клієнт-серверної взаємодії визначається перш за все розподілом обов'язків між клієнтом та сервером. Логічно можна виокремити три рівні операцій:
· рівень представлення даних, який по суті являє собою інтерфейс користувача і відповідає за представлення даних користувачеві і введення від нього керуючих команд;
· прикладний рівень, який реалізує основну логіку застосування і на якому здійснюється необхідна обробка інформації;
· рівень управління даними, який забезпечує зберігання даних та доступ до них.
Дворівнева клієнт-серверна архітектура передбачає взаємодію двох програмних модулів – клієнтського та серверного. В залежності від того, як між ними розподіляються наведені вище функції, розрізняють:
· модель тонкого клієнта, в рамках якої вся логіка застосування та управління даними зосереджена на сервері. Клієнтська програма забезпечує тільки функції рівня представлення;
· модель товстого клієнта, в якій сервер тільки керує даними, а обробка інформації та інтерфейс користувача зосереджені на стороні клієнта. Товстими клієнтами часто також називають пристрої з обмеженою потужністю: кишенькові комп’ютери, мобільні телефони та ін.
Приклади
Типовим прикладом клієнт-серверної взаємодії є WWW. Існує величезна кількість веб-серверів, на яких розміщується та чи інша інформація. У найпростішому випадку ця інформація являє собою набір веб-сторінок, які можуть зберігатися на сервері у вигляді файлів, розмічених за допомогою мови розмітки HTML. Але ситуація, як правило, є складнішою; значна частина веб-ресурсів на сучасному етапі є динамічними, тобто вони не існують в заздалегідь підготовленому вигляді, а створюються безпосередньо в процесі обробки запиту від користувача.
Для того, щоб людина, яка працює в Інтернеті, могла переглянути ту чи іншу сторінку, на її комп'ютері повинно бути встановлено відповідне програмне забезпечення. Програми для перегляду веб-сторінок називаються браузерами (веб-оглядачами). Найпоширенішим браузером є Internet Explorer.
Але, крім браузерів, до серверів можуть звертатися і інші клієнти, а саме – автономні програми. Вони можуть передбачати взаємодію з людиною, а можуть працювати в цілком автоматичному режимі. Типовим класом таких програм є роботи, призначені для автоматичного перегляду веб-ресурсів. Зокрема, роботи є важливим елементом пошукових систем і використовуються ними для перегляду сторінок і збору інформації про них.
Для запиту до веб-сервера клієнтська програма повинна задати місцезнаходження комп'ютера, на якому розміщується серверна програма, назву потрібного документа і, можливо, інші дані, які специфікують запит. Мережа забезпечує знаходження сервера і передачу йому клієнтського запиту.
ЛІТЕРАТУРА ДО ТЕМИ |
1. В.С. Пономаренко, Р.К. Бутова, І.В. Журавльова, Г.Н. Назарова. Інформаційні системи і технології в економіці. - Київ. Видавничий центр "Академія" 2003.
2. А.П. Колесник. Компьютерные сети в управлении финансами М.: Финансы и статистика. 2002. – 216 с.
3. Пушкар О.І. Системи підтримки рішень слабкоформалізованих задач розвитку підприємств: – Харків: РВВ ХДЕУ, 1997.–140с.
4. Рыскин М.В. Обработка деловой информацыи.– М.: Статистика, 1986.–128 с.
Контрольні запитання для перевірки знань
1. Як визначають режими роботи ЕОМ?
2. Дати характеристику пакетному режиму роботи ЕОМ.
3. Дайте характеристику режиму «клієнт-сервер».
4. Поняття інтерактивного режиму.
5. Поняття ділового режиму оброблення інформації.
6. Режим реального часу.
7. Режим поділу часу.
8. В яких режимах може бути запущена програма?
9. Що таке інформаційна база та як встановити власну інформаційну базу?
10. Що таке субконто, константи?
11. Які способи редагування констант?
Практичні завдання
Завдання 1. Встановлення індивідуальної інформаційної бази і її запуск
Встановити нову інформаційну базу під назвою «ПІП» прізвище, ім’я, по батькові студента, запустити її у режимі «Монопольно»
На диску D створити нову папку під назвою «ПІП» прізвище, ім’я, по батькові студента. Знайти каталог із робочою базою.
Скопіювати каталог у новостворену папку. Внаслідок цих дій отримали чисту інформаційну базу.
Для того, щоб «1С: Підприємство» «побачило» нову інформаційну базу, її потрібно зареєструвати у вікні «Запуск 1С: Підприємство». Натисніть кнопку «Додати».
У вікні «Реєстрація інформаційної бази», що з’явилося, напишіть назву нової інформаційної бази своє прізвище та № групи
Зазначте каталог нової інформаційної бази, для цього можна скористатися кнопкою «Вибрати».
Після виконання даних дій новостворена інформаційна база з’явилася у вікні запуску програми. Виділіть у списку інформаційних баз рядок із своїм прізвищем, поставте відмітку «Монопольно» для проведення індексації інформаційної бази, що необхідно проводити кожного дня, натисніть кнопку «ОК».
Завдання 2. Встановлення параметрів інформаційної бази
Встановити робочу дату 01.09.2012 р., та відповідний обліковий період.
Робоча дата встановлюється в меню «Сервіс» «Параметри» на закладці «Загальні» за допомогою календаря або через клавіатуру.
В меню «Сервіс» «Параметри» на закладці «Бухгалтерські підсумки» встановіть відповідний робочій даті обліковий період квартал. У меню «Операції» «Управління бухгалтерськими підсумками» встановіть відповідний робочій даті обліковий період квартал.
Завдання 3. Заповнення констант за допомогою Помічника заповнення констант
- За допомогою Помічника заповнення констант встановіть такі їх значення: метод партионного обліку – по середньозваженій ціні; облік витрат – рахунки клас - 9; основна валюта – гривня; директор – Винниченко О.Л., головний бухгалтер – Савченко О.С., касир – Міщенко М.С.
У меню «Допомога» виберіть «Помічник заповнення констант». Встановіть відповідні умові завдання значення констант, рухаючись по Помічнику через кнопку «Далі».
- Заповнити в списку констант такі їх значення: доплата водію 1 класу – 20%; доплата водію 2 класу – 10%; хто зазвичай виписує податкові накладні – Савченко О.С.
У меню «Операції» виберіть пункт «Константи».
Змініть значення необхідних констант відповідно до умови завдання .
Термінологічний словник
Автоматизований банк даних (АБД) — система інформаційних, математичних,програмних, мовних, організаційних засобів, необхідних для інтегрованого накопичення, зберігання, ведення, актуалізації, пошуку та видачі даних. АБД — складна система, яку можна класифікувати за всім спектром ознак, що стосуються як банку в цілому, так і
його окремих компонентів. Основними елементами АБД є СКБД та БД. Існує кілька різновидів побудови логічної моделі бази даних: ієрархічна, сіткова, реляційна, мішана і мультимодельна.
Агрегат даних — пойменована сукупність двох і більше елементів нижчого рівня. Загалом до агрегату даних можуть належати як елементи, так і інші агрегати даних. Прикладом агрегату даних можуть бути групи елементів, які утворюють АДРЕСУ або ДАТУ НАРОДЖЕННЯ.
База даних — пойменована структурована сукупність взаємопов’язаних даних з мінімальною надмірністю, які характеризують предметну галузь, призначену для одночасного користування багатьма користувачами та знаходиться під керуванням системи керування базою даних.
Запис — пойменована сукупність полів, об’єднаних за змістовним принципом, яка є об’єктом та результатом одного кроку обробки даних. Прикладом запису можуть бути відомості про робітника.
Інформаційний об’єкт — деяка сутність ПО, яку необхідно відображувати в БД з точки зору прикладної програми чи користувача БД. Це може бути предмет, факт, дія, явище чи поняття, які є предметом пізнання людини або результатом її діяльності та інформацію про які потрібно зберігати в БД.
Машинна ІБ — сукупність даних (інформаційних масивів), які фіксуються на спеціальних машинних носіях і використовуються для автоматизованого оброблення.
Позамашинна інформаційна база (ІБ) — частина інформаційної бази, яка складається із сукупності повідомлень, сигналів і документів, використовуваних під час функціонування АІС у формі, що сприймається людиною без застосування засобів обчислювальної техніки.
Поле — поєднання символів, яке приводить до створення мінімального семантичного елемента масиву (дата, цех, дільниця).
Предметна область — один чи кілька об’єктів управління (або їх певні частини), інформація яких моделюється за допомогою БД і використовується для розв’язання різних функціональних задач.
Розподілена база даних (DDB — distributed database) — сукупність взаємопов’язаних баз даних, розподілених у комп’ютерній мережі.
Символ — елемент даних, який не має змісту і використовується для створення інших елементів даних.
Система управління розподіленою базою даних — програмна система, яка управляє базою даних у такий спосіб, щоб її розподіленість була прозорою для користувачів.
СКБД — сукупність програмних та мовних засобів загального
і спеціального призначення, необхідна для створення БД, підтримки її в актуальному стані, маніпулювання даними й організації доступу до них в умовах прийнятої технології обробки даних.
Технологія клієнт-сервер — прикладне програмне забезпечення зберігається не лише на робочій станції, певні його компоненти можуть зберігатися на сервері.
Файл (інформаційний масив) — пойменована сукупність записів для об’єктів одного типу. Як правило, записи, що входять до файла, мають однакову структуру. Прикладом файла можуть бути відомості про всіх робітників.
Файл-серверна технологія — розміщення на сервері лише програмного забезпечення, яке підтримує роботу мережі та файли бази даних, а все прикладне програмне забезпечення знаходиться на комп’ютерах користувачів, тобто на робочих станціях.
Конфігурація – це структура облікових даних, що встановлюється на комп’ютер при створенні нової інформаційної .
Субконто — це набір значень, які використовуються для ведення аналітичного обліку за певним бухгалтерським рахунком.
1С: Підприємство – комп’ютерна програма для ведення бухгалтерського обліку.
Константи – постійні, умовно-постійні величини, що зберігають інформацію, яка не змінюється або змінюється досить рідко.
