Тема 1.  Інформаційні системи і технології, їх роль в управлінні економікою

Мета заняття — розглянути основні поняття, розвиток та склад інформаційних системі, визначити склад функціональних систем ІС.

Методичні вказівки до теми

Нову економічну думку та новітні механізми управління неможливо втілити в життя без комп’ютеризації, без нових інформаційних технологій, бо вони мають базуватися на точній, достовірній та своєчасній інформації, потік якої на сьогодні набув небачених розмірів. Отже, поява сучасних економічних інформаційних систем зумовлена необхідністю обробки великих масивів інформації за жорстких обмежень щодо часу видачі результатів. Вони мають складну формалізацію процедур прий­няття рішень для переважної кількості задач, високий ступінь інтеграції елементів, які входять до складу системи, значне число зв’язків між елементами, характеризуються гнучкістю і можливістю модифікації.

· рівнем або сферою діяльності — державні, територіальні (регіональні), галузеві, об’єднань, підприємств або установ, технологічних процесів;

· рівнем автоматизації процесів управління — інформаційно-пошукові, інформаційно-довідкові, інформаційно-керівні, системи підтримки прийняття рішень, інтелектуальні ІС;

· ступенем централізації обробки інформації — централізовані ІС, децентралізовані ІС, інформаційні системи колективного використання;

· ступенем інтеграції функцій — багаторівневі ІС з інтеграцією за рівнями управління (підприємство — об’єднання, об’єд­нання — галузь і т. ін.), багаторівневі ІС з інтеграцією за рівнями планування тощо;

· типом ІС — фактографічні, документальні, документально-фактографічні.

Управлінські інформаційні системи (ІС) являють собою організаційно-технічні системи, які забезпечують вироблення рішень на основі автоматизації інформаційних процесів у сфері управління. Інформаційні системи менеджменту (ІСМ) є різновидом ІС, їх кон­кретизацією щодо сфери застосування, тобто менеджменту. Призначення ІСМ — сприяння більшій оперативності та конкретності менеджерської діяльності, забезпечення своєчасності виконання і високого ступеня обґрунтованості всіх управлінських розрахунків, забезпечення контролю за правильним виконанням управлінських рішень і зворотного зв’язку. Загальною метою створення ІСМ є вдосконалення менеджерської діяльності відповідних установ і підприємств та підвищення на цій основі ефективності їх роботи.

Розвиток інформаційних систем, використовуваних в економіці як для автоматизованого розв’язання окремих економічних задач, так і для автоматизації процесів управління різного рівня, відбувався відповідно до змін у складі забезпечувальної частини ІС та її функціональних можливостях.

У сфері машинної інформаційної бази історичним був перехід від подання її у вигляді окремих непов’язаних між собою локальних файлів до бази даних, тобто інтегрованої сукупності пов’яза­них між собою файлів даних, якими управляє система керування базою даних.

У галузі автоматизованих розрахунків відбувся перехід від програм, які створювалися спеціально для кожної окремої задачі та реалізовували повністю формалізований алгоритм, до баз моделей, які мають у своєму складі широкий набір функцій та алгоритмів різних рівнів складності й дають змогу автоматично сфор­мувати той чи інший алгоритм розрахунку залежно від функціональних потреб.

Такий розвиток технологічних засобів оброблення інформації обумовив поступову зміну поколінь інформаційних систем. Інформаційним системам першого покоління, що у зарубіжній літературі називалися системами оброблення даних, а у вітчизняній — автоматизованими системами управління (АСУ), був притаманний позадачний підхід до формування інформаційного та програмного забезпечення, що призводило до інформаційної та математичної надмірності. Друге покоління ІС, за західною термінологією — управлінські інформаційні системи, за вітчизняною, як і раніше, — АСУ, базувалися на використанні баз даних, що давало змогу здійснити спільне використання даних для розв’язання різних задач. Інформаційні системи третього покоління — системи підтримки прийняття рішень (СППР) у своєму складі вже мають не лише бази даних, а й бази моделей та алгоритмів, що зумовлює усунення обох видів надмірності (даних та обчислень).

Інформаційні системи належать до об’єктів, що складаються з багатьох компонентів — підсистем. Підсистема ІС являє собою її частину, виділену за певною ознакою (наприклад, за видом забезпечення— ресурсу або за функціональним призначенням).

Забезпечувальні підсистеми ІС відповідають видам ресурсів, необхідних для функціонування системи, і включають технічне, програмне, інформаційне, організаційно-методичне, математичне, лінгвістичне, правове та ергономічне забезпечення.

Технічне забезпечення об’єднує комплекс технічних засобів, які реалізують одержання, реєстрацію, підготовку, введення, оброблення, виведення, зберігання та передавання даних.

Програмне забезпечення являє собою сукупність програм та програмної документації, призначених для функціонування, налаштовування та контролю роботоздатності ІС.

Інформаційне забезпечення об’єднує інформаційні ресурси та засоби ведення інформаційної бази, у тому числі засоби структуризації та систематизації інформації (класифікатори, моделі даних, формати документації тощо).

Організаційно-методичне забезпечення охоплює сукупність документів, які визначають структуру керованого об’єкта та інформаційної системи, технологію функціонування ІС, дії користувачів в умовах функціонування ІС.

Математичне забезпечення — це сукупність математичних методів, моделей та алгоритмів, призначених для розв’язання задач ІС.

Лінгвістичне забезпечення являє собою сукупність мовних засобів для формалізації природної мови, опису інформації та спілкування користувачів із засобами автоматизації під час функціонування ІС.

Правове забезпечення — це сукупність правових норм, які слугують для юридичного обґрунтування створення та функціонування ІС і визначають юридичний статус результатів її функціонування.

Ергономічне забезпечення — це сукупність засобів, методів і вимог, спрямованих на створення найсприятливіших умов роботи користувачів в ІС.

Склад функціональних підсистем ІС залежить від прийнятої структуризації управлінських робіт, групування задач, розв’язу­ваних об’єктом автоматизації. Функціональна підсистема ІС — це відносно самостійна частина системи, виділена за певною ознакою, яка відповідає конкретним функціям і задачам управління (наприклад, підсистеми виробничого менеджменту, керування персоналом, бухгалтерського обліку тощо).

Задача оброблення даних визначається як частина автоматизованої функції і являє собою формалізовану сукупність автоматизованих дій, виконання яких приводить до результатів заданого виду. Задачами в ІС можуть бути, наприклад, розрахунок складу ви­робу, розрахунок потреби матеріальних ресурсів на виконання річ­ного плану випуску продукції, облік наявності та руху персоналу.

	ЛІТЕРАТУРА ДО ТЕМИ

 

 

  1.      Автоматизация управления предприятием / В. В. Баронов и др. — М.: ИНФРА-М, 2000. — 239 с.

  2.       Гордієнко І. В. Інформаційні системи в менеджменті: Навч.-метод. посібник для самостійного вивчення дисципліни — К.: КНЕУ, 1999. — 128 с.

  3.       Ситник В. Ф., Писаревська Т. А., Єрьоміна Н. В., Краєва О. С. Основи інформаційних систем: Навч. посібник / За ред. В. Ф. Ситника. — 2-ге вид., перероб. і доп.— К.: КНЕУ, 2001. — 420 с.

 

Контрольні запитання для перевірки знань

 

1.     Дайте визначення управлігським ІС.

2.     Прокласифікуйте ІС за ознаками.

3.     Охарактеризувати покоління розвитку ІС.

4.      Поняття інформаційної технології.

5.     Що являє фунціональна підсистема ІС.

 

 

Термінологічний словник

Економічні інформаційні системи — це людино-машинні системи, які збирають, нагромаджують, зберігають, оброблюють і видають за запитом чи замовленням інформацію у виг­ляді даних і знань, необхідних для управління економічним об’єктом;

Економічний об’єкт — це люди, матеріальні цінності, уявні побудови, моделі, події чи факти, про які можуть бути зібрані дані;

Предметна область — це позначена будь-якими ознаками сукупність об’єктів (усі елементи знання про процес, проблему, організацію, систему та ін.);

Об’єктами можуть бути обрані різні класи систем управління: технологічний процес, галузь, виробниче об’єднання, підприємство, цех, дільниця, робітник і т.п.;

Автоматизація установи — застосування системи обробки інформації в діловодстві та управлінні діяльністю установи;

Система автоматизації установи — система обробки інфор­мації, яка використовується для інтеграції діяльності установи;

Особа, яка приймає рішення — спеціаліст, що керує економічним об’єктом;

Користувач ІС — особа, що бере участь у функціонуванні ІС або має право використовувати результати її функціонування.

Функціональна підсистема ІС  — відносно самостійна частина ІС, яка характеризується певним цільовим призначенням, підпорядкованістю, відокремленістю інформаційної бази, методичною спрямованістю результатних показників і вироблених рішень і спеціалізацією робіт апарату менеджерів.

Технічне забезпечення об’єднує комплекс технічних засобів, які реалізують одержання, реєстрацію, підготовку, введення, оброблення, виведення, зберігання та передавання даних.

Програмне забезпечення являє собою сукупність програм та програмної документації, призначених для функціонування, налаштовування та контролю роботоздатності ІС.

Інформаційне забезпечення об’єднує інформаційні ресурси та засоби ведення інформаційної бази, у тому числі засоби структуризації та систематизації інформації (класифікатори, моделі даних, формати документації тощо).

Організаційно-методичне забезпечення охоплює сукупність документів, які визначають структуру керованого об’єкта та інформаційної системи, технологію функціонування ІС, дії користувачів в умовах функціонування ІС.

Математичне забезпечення — це сукупність математичних методів, моделей та алгоритмів, призначених для розв’язання задач ІС.

Лінгвістичне забезпечення являє собою сукупність мовних засобів для формалізації природної мови, опису інформації та спілкування користувачів із засобами автоматизації під час функціонування ІС.

Правове забезпечення — це сукупність правових норм, які слугують для юридичного обґрунтування створення та функціонування ІС і визначають юридичний статус результатів її функціонування.

Ергономічне забезпечення — це сукупність засобів, методів і вимог, спрямованих на створення найсприятливіших умов роботи користувачів в ІС.