Стан та напрями удосконалення обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів та на підприємстві
Вступ
Розділ 1. Виробничо-фінансова характеристика господарства та організація облікової роботи.
Розділ 2. Теоретичні основи обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів.
2.1. Економічний зміст та значення правильної організації обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів.
2.2. Нормативно-правове та літературне забезпечення обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів
Розділ 3. Облік малоцінних і швидкозношуваних предметів.
3.1. Первинна документація з надходження та вибуття малоцінних і швидкозношуваних предметів.
3.2. Організація складського обліку.
3.3. Аналітичний і синтетичний облік малоцінних і швидкозношуваних предметів.
Розділ 4. Вдосконалення обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів.
Висновки та пропозиції
Список використаної літератури
Додатки
Рекомендації до написання курсової роботи
У вступі (1-2 c.) обумовлюється актуальність вибраної теми, вибору об’єкта дослідження, формується мета і завдання, які ставляться перед студентом в процесі виконання роботи, дається характеристика використаного матеріалу. Також тут необхідно показати шляхи вдосконалення обліку, запропоновані вченими; необхідність покращення діючих і введення нових, більш прогресивних форм і методів обліку.
Розділ 1 (5-6 с.). У цьому розділі визначається організаційно-правовий статус підприємства згідно з його статутом, аналізується виробничо-фінансова діяльність підприємства за три попередні роки. надається характеристика організації бухгалтерського обліку на підприємстві згідно наказу «Про облікову політику підприємства». При посиланні на додатки необхідно в тексті курсової роботи в круглих дужках виписати слово додаток і вказати його номер, наприклад (додаток 1). Описати документообіг і додати план-графік документообігу.
Студент повинен висвітлити та вказати:
- назву і рік створення підприємства;
- місцезнаходження;
- ринки збуту сільськогосподарської продукції;
- бази постачання товарно-матеріальних цінностей;
- площа сільськогосподарських угідь, з них ріллі в користуванні;
- спеціалізація підприємства;
- забезпеченість підприємства основними засобами та ефективність їх використання;
- наявність трудових ресурсів та їх використання;
- заробітна плата;
- штати і структура обліково-економічної служби підприємства в центральній бухгалтерії та виробничих підрозділах, їх обов’язки;
- форма обліку на підприємстві;
- організація документообігу;
- виробничо-фінансові показники аналізованого підприємства в динаміці за 2-3 роки:
Таблиці подати як додатки.
Таблиця 1
Аналіз фінансових результатів підприємств,тис. грн.
|
Вид продукції |
Кількість продукції, ц |
Виручка від реалізації, грн. |
Повна собівартість, грн. |
Прибуток:+, збиток: - грн. |
Рентабельність, % |
|
|
1 |
2 |
3 |
4=(2-3) |
5=(4-3)*100 |
|
1. Зерно |
|
|
|
|
|
|
2. |
|
|
|
|
|
|
3. |
|
|
|
|
|
|
4. |
|
|
|
|
|
|
5. |
|
|
|
|
|
Висновки і пропозиції
Таблиця 2
Аналіз стану розрахунків,тис. грн.
|
Назва і шифр рахунків |
Дебітори |
Кредитори |
||||
|
на початок року |
на кінець року |
відхи- лення, (-;+) |
на початок року |
на кінець року |
відхи- лення, (-;+) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Висновки і пропозиції
Таблиця 3
Аналіз платоспроможності підприємства, тис. грн.
|
Платіжні засоби |
на початок року |
на кінець року |
відхи- лення, (-;+) |
Першочергові платежі |
на початок року |
на кінець року |
відхи- лення, (-;+) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Висновки і пропозиції
Розділ 2 (7-8). Потрібно висвітлити загальні теоретичні питання, розшифрувати економічний зміст показників, дослідженню яких присвячена робота. Необхідно всебічно охарактеризувати проблему дослідження.
У пункті 2.1. необхідно подати визначення поняття "малоцінні та швидкозношувані предмети", розкрити їх економічний зміст та класифікацію, висвітлити значення правильної організації їх обліку на підприємствах аграрного сектора. Також слід вказати завдання, що ставляться до обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів та інших малоцінних необоротних матеріальних активів.
У пунші 2.2. подати перелік та зробити короткий аналіз нормативно-інструктивних матеріалів, які є методологічною основою організації обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів та інших малоцінних необоротних матеріальних активів: Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, Інструкції про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, Рекомендацій з організації та ведення бухгалтерського обліку за журнально-ордерною формою, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" та інших. Крім цього, в даному питанні необхідно вказати і подати огляд наукових статей, а також підручників, посібників, які були використані для написання курсової роботи з обов'язковим посиланням на бібліографічний список.
Опрацювання цих джерел має бути дослідницьким, з наведенням цитат, основної думки автора за таким зразком «… цитата» [1.15], де 1- це нумерація літературного джерела за списком літератури, 15 – це номер сторінки цього літературного джерела, звідки була взята цитата. По даному питанню потрібно опрацювати до 10 критичних статей.
Розділ 3 (15-20 с.). Основна частина, де на підставі літературних джерел та фактичного стану справ у господарстві розкривається зміст питань курсової роботи. Висвітлити методику ведення обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів в розрізі питань, передбачених у плані. При цьому студент зупиняється на недоліках, які мають місце в організації обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів на підприємстві, робить аналіз та оцінку досліджуваним показникам. Для деталізації теоретичного викладу методики обліку МШП доцільно використати умовні приклади.
У пункті 3.1 детально описати первині документи з обліку руху малоцінних та швидкозношуваних предметів (Товарно-транспортна накладна; Накладна внутрішнього при значення; Лімітно-забірна картка; Акт на списання виробничого і господарського інвентаря тощо)
У пункті 3.2. розкрити організацію складського господарства і порядок ведення складського обліку: будову реєстрів складського обліку, порядок їх відкриття і здійснення в них записів, складання звіту про рух матеріальних цінностей і порядок здачі його в бухгалтерію.
У пункті 3.3. висвітлити організацію аналітичного і синтетичного обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів терміном використання до 1 року, характеристику і кореспонденцію рахунку 22 "Малоцінні і швидкозношувані предмети", - порядок ведення записів в облікових реєстрах аналітичного і синтетичного обліку (Сальдових відомостях, Журналі-ордері № 5А с.-г., Головній книзі).
Розділ 4 (2-4 с.). Беручи до уваги програмне забезпечення для обліку на комп’ютері «1С: Бухгалтерія» з досліджуваної ділянки, подати методику обліку, її аналіз та можливості використання у сільськогосподарських підприємствах, а також вказати на переваги даної форми порівняно з іншими формами обліку.
Висновки та пропозиції (4-5 с.)включають викладки чітко сформульовані і обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення бухгалтерського обліку, які студент буде захищати як результат виконаної ним роботи (короткий виклад результатів досліджень). Надаються рекомендації щодо вдосконалення практики ведення обліку за певним напрямком. Висновки та пропозиції викладаються у вигляді окремих пунктів у межах одного абзацу, формулюються коротко, чітко, конкретно, аргументовано.
Список використаної літератури рекомендується наводити в такій послідовності:
· закони по роках прийняття (з найдавнішого по теперішній час);
· накази міністерств і відомств України по роках прийняття;
· постанови по роках прийняття;
· інструкції;
· положення (стандарти) бухгалтерського обліку;
· монографії (в алфавітному порядку);
· навчальна література;
· наукові статті;
· матеріали підприємства.
Законодавчі акти та інструктивні матеріали записують в такій послідовності назва, номер, дата затвердження. Наприклад, Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» № 996 від 16.07.1999 р.
У курсовій роботі проводиться список використаних літературних джерел, що включає не менше 20 найменувань.
За кожним літературним джерелом слід вказати прізвище, ініціали автора, повну назву роботи, видавництво, рік видання, обсяг роботи (сторінок). Наприклад, Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України . – К.: А.С.К., 2000.-783 с.
Якщо в списку літератури вказується стаття, опублікована у періодичних виданнях (газетах, журналах), потрібно записати спочатку прізвище ініціали автора, назву статті, назву газети чи журналу, рік, номер газети чи журналу і сторінки, на яких була написана ця стаття. Наприклад, Сук Л.К. Облік грошових коштів // Бухгалтерія в сільському господарстві, 2000. - № 8 . – С. 8-25.
Літературні джерела розміщують в алфавітному порядку за прізвищами акторів. До списку потрібно включати ту літературу, яка безпосередньо використана студентом.
Оформлення додатків
Додатки до курсової роботи включають наказ про облікову політику підприємства, план-графік документообігу, заповнені первинні, зведені документи, облікові регістри, форми звітності, графічний матеріал, схеми. Кількість і якість цих додатків свідчать про те, на скільки глибоко вивчив студент практичний матеріал теми.
Додатки оформляються як продовження роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку посилань у тексті роботи. кожний додаток починається з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований (написаний) угорі малими літерами з першої великої. З правого боку рядка над заголовком малими буквами з першої великої друкується слово «Додаток …» і велика літера української абетки, наприклад, «Додаток А», «Додаток Б». Додатки треба позначати послідовно відповідно до букв алфавіту, за винятком букв Г, Є, І, Й, О, Ч, Ь. Один додаток позначається як додаток А.
Текст кожного додатка може поділитися на розділи і підрозділи, які нумеруються у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, А.2 – другий розділ додатка А; В.3.1. – підрозділ перший третього розділу додатка В.
Ілюстрації, таблиці і формули у додатках нумеруються у межах кожного додатка, наприклад, рис. А.1.2. – другий рисунок першого розділу додатка А; формула (В.1) – перша формула додатка В.
Додатки не включаються до загальної нумерації сторінок курсової роботи. За текстом курсової роботи обов’язково робляться посилання на додатки (дод. 1). Додатки мають свою нумерацію.
Вимоги щодо оформлення курсових робіт
Орієнтований обсяг курсової роботи написаної від руки – 30-35 сторінок, друкований – 25-30 сторінок (інтервал – 1,5; шрифт - 14) тексту.
При написанні тексту число рядків на кожному листі – 30-32, а поля зліва – 25 мм., зверху, знизу – 15 мм. Справа – 10 мм.
Всі сторінки нумеруються від титульної до останньої, цифри проставляються у правому верхньому куті листа. Цифри не пишуться на завданні, титульному листку, змісті.
Для нумерації розділів і підрозділів використовують арабські цифри. Вступ, висновки та пропозиції, список літератури, додатки не нумеруються.
Кожен розділ роботи починається з нової сторінки, а підрозділи в межах розділу продовжуються на тій же сторінці.
Посилання на літературні джерела слід робити в квадратних дужках за допомогою двох цифр. Наприклад, [6,82], де «6» - порядковий номер літературного джерела в списку використаної літератури, а «82» - сторінка, з якої взята інформація.
Таблиці в тексті будуть відкритими (при написанні роботи від руки) і закриті (при виконанні роботи за допомогою комп’ютера). Нумеруються таблиці та додатки послідовно арабськими цифрами.
При посиланні в тексті на таблицю чи додатка слова «таблиця», «додаток» пишуться повністю.
У списку використаної літератури спочатку розміщуються нормативні акти (по роках прийняття), а далі всі інші літературні джерела в алфавітному порядку, а за відсутності такого – назва видання.
